Життєві етапи в Молдові

За переписом населення та житлового фонду 2024 року, 19,2% населення Молдови мали вік 0–14 років, 62,7% — 15–64 роки, а 18,1% — 65 років або більше; середній вік становив 40,6 року. Перепис не охоплював райони лівобережжя Ністру, Бендер і визначені населені пункти. У середньому сільські жителі були старші за міських: 42 роки проти 39,1; частка людей віком від 65 років у селах була на 3,2 відсоткового пункту вищою. Ці відмінності впливають на доступ до шкіл, роботи, пенсій, догляду й соціальної допомоги. Діти перебувають під правовим захистом до 18 років відповідно до Закону № 370/2023 про права дитини. Система захищає дітей від дискримінації, насильства, недбалого ставлення, експлуатації та торгівлі людьми, а пріоритетом визначає найкращі інтереси дитини й сімейний догляд. Місцевий або територіальний орган опіки оцінює ризик і координує ведення справи, часто за участю Національної ради із захисту прав дитини (CNPDC), Міністерства праці та соціального захисту (MMPS), Міністерства освіти і досліджень (MEC), органів освіти й надавачів послуг. Підтримка може включати допомогу сім’ї, професійне патронатне виховання (Asistenta parentala profesionista), дитячі будинки сімейного типу, громадські будинки для дітей групи ризику та центри влаштування дітей, розлучених із батьками. Доступ зазвичай починається з виявлення ризику чи проблеми розлучення та оцінки потреб. Професійне патронатне виховання зазвичай завершується у 18 років або пізніше, якщо молода людина продовжує навчатися в ліцеї; будинок сімейного типу загалом може підтримувати молоду людину до 23 років, поки вона навчається. Оплата й строки реагування залежать від послуги та населеного пункту; підтверджень єдиного загальнодержавного строку надання послуг немає. Освіта поєднує дитинство з подальшою роботою та самостійним життям. Підготовча дошкільна група є обов’язковою, а законодавчі вимоги щодо відвідування закладу поширюються до 18 років. Батьки й місцева влада мають чіткі обов’язки до досягнення дитиною 16 років. Дітям з особливими освітніми потребами може бути потрібна інклюзивна підтримка. Після школи поширеними переходами є вступ до ліцею, закладу технічної та професійної освіти, закладу вищої освіти або вихід на роботу. За Законом № 215/2016 молода людина — це особа віком 14–35 років. Стратегія молоді «Youth 2030» охоплює 2023–2030 роки. Міністерство освіти і досліджень, Національне агентство з розвитку молодіжних програм і діяльності, молодіжні центри та місцева влада пропонують формальну й неформальну освіту, гранти, громадську участь і шляхи до працевлаштування. Доступ залежить від програми та вікових обмежень; підтверджень універсальної виплати молоді немає. У 2024 році підтримка батьків або утримання були головним джерелом доходу для 77,5% людей віком 14–19 років, тоді як зарплата була джерелом доходу для 59,8% людей віком 30–34 роки. Зарплатний дохід мали 43,3% жителів міст і 23,8% сільських жителів. Міграція, молоді люди поза зайнятістю чи освітою та різниця можливостей між містом і селом впливають на перехід до дорослого життя. У 18 років людина переходить до повного дорослого правового статусу, який охоплює роботу, соціальне страхування, самостійне проживання та дії щодо актів цивільного стану. Працювати можна з 16 років. Для 15-річних потрібна письмова згода одного з батьків або законного представника; праця до 15 років заборонена. Тривалість робочого часу обмежена 24 годинами на тиждень у віці 15–16 років і 35 годинами у віці 16–18 років. Для осіб до 18 років заборонена небезпечна, нічна робота, а також робота з алкоголем, тютюном і токсичними речовинами. Роботодавці, Державна інспекція праці, Національна каса соціального страхування (CNAS) та MMPS мають різні обов’язки щодо договорів, внесків і захисту молодих працівників. Події, пов’язані зі створенням сім’ї, належать переважно до теми «Сім’я», але водночас є важливими переходами в житті. Реєстрацією шлюбу займаються Агентство державних послуг і органи реєстрації актів цивільного стану. Звичайний шлюбний вік — 18 років; за наявності обґрунтованих підстав місцевий орган опіки за згодою батьків може дозволити зменшити його не більш як на два роки. Дату подання заяви зазвичай призначають не раніше ніж за місяць і не пізніше ніж за два місяці, хоча у виняткових випадках зареєструвати шлюб можна того самого дня. Після народження дитини CNAS та Агентство державних послуг або Державний реєстр населення забезпечують реєстрацію й виплати. Одноразова допомога при народженні живої дитини становить 20 000 MDL на кожну дитину та надається автоматично з 1 січня 2024 року. Допомога з догляду за дитиною доступна до її дворіччя незалежно від застрахованого статусу; застраховані батьки можуть мати право на варіанти допомоги з догляду за дитиною до трьох років. За потреби заяви може подавати опікун або родич; для виплат використовують реєстраційні дані й MPay. Старший вік поєднує пенсійні права, активне довголіття та потребу в догляді. З 1 липня 2026 року пенсійний вік становить 63 роки для чоловіків і 62 роки для жінок. Повний страховий стаж — 34 роки, мінімальний неповний — 15 років. Якщо подати заяву на пенсію протягом 90 днів від виникнення права, її призначення може розпочатися вчасно; CNAS розглядає заяву протягом 60 днів. Національна програма активного та здорового старіння на 2023–2027 роки підтримує громадські послуги, допоміжні засоби, цифрові навички, навчання впродовж життя й участь у житті суспільства. Обов’язки розподілені між CNAS, MMPS, територіальними агентствами соціальної допомоги (ATAS) та місцевою владою; охоплення послугами різниться між муніципалітетами, районами та Автономним територіальним утворенням Гагаузія. Послуги з догляду організовані за видами підтримки, а не через одного національного надавача. До них належать персональна допомога (Asistenta personala), мобільна команда (Echipa mobila), перепочинок для доглядальника (Respiro), соціальний догляд удома (Ingrijire sociala la domiciliu), сімейне влаштування дорослих (Plasament familial pentru adulti), громадські будинки та денні центри. Звичайний порядок такий: виявлення потреб, соціальне оцінювання, індивідуальний план, направлення й надання послуг удома, у громаді або в стаціонарному закладі. Персональна допомога переважно призначена людям із тяжкою інвалідністю; мобільні команди можуть підтримувати дітей і дорослих із середньою чи тяжкою інвалідністю. Послуга Respiro надає до 24 годин підтримки, не більш як 30 днів на рік. Догляд удома може бути доступний людям стандартного пенсійного віку та дорослим з інвалідністю, які відповідають критеріям, зокрема не мають достатньої фактичної підтримки сім’ї. За відповідними критеріями послуга догляду вдома безкоштовна; інші послуги можуть коштувати по-різному залежно від надавача. Наявність і строки залежать від місцевих можливостей; підтверджень єдиного строку надання послуг немає. Основні переходи охоплюють народження та автоматичні виплати CNAS; вступ до підготовчої чи початкової школи приблизно у віці п’яти–семи років; обмежену або формальну працю з 15 чи 16 років; дорослий правовий статус із 18 років; молодіжну політику для віку 14–35 років; перехід від захисту дитини до возз’єднання з сім’єю, влаштування в громаді чи підготовки до самостійного життя; вихід на пенсію у віці 62 чи 63 років; підтримку після настання інвалідності або зниження функціональних можливостей. Міграція та повернення можуть потребувати повторного залучення до освіти, роботи й соціальної допомоги. Кризові ситуації потребують окремого захисту. Дитина в небезпеці може зателефонувати на «Telefonul Copilului» 116 111 — безкоштовну, конфіденційну лінію, що працює цілодобово. Направлення розглядає місцевий або територіальний орган опіки; у невідкладних випадках можливе екстрене влаштування дитини з подальшим супроводом органів влади чи прокуратури. Система реагує на насильство, недбале ставлення, експлуатацію, торгівлю людьми та відсутність чи розлучення з батьками. Люди, переміщені з України, можуть отримати тимчасовий захист, про продовження якого оголошено до 1 березня 2027 року, а також доступ до освіти, роботи й соціального захисту. Соціальна допомога Ajutor social, компенсація за енергію та соціальні їдальні призначені для подолання бідності й труднощів з оплатою енергії. Місцеві правила впроваджують муніципалітети, райони й Автономне територіальне утворення Гагаузія, тож відповідальний орган, право на послугу, її вартість і фактичну доступність потрібно перевіряти на місці. Румунська є основною мовою офіційних термінів, хоча на практиці також може використовуватися російська.